не читала дюну + не люблю ловаре 🤭
не те щоб люблю, але буду, якщо скажуть хуйню. маю два сукуленти. дуже люблю дивитися з вікна, як люди мокнуть під дощем 😌
- оновлюєш новини постійно?
- угу
- перестань
- не можу, я хочу побачити
- що саме?
- хочу оновити і побачить щось типу "в росію в'їбав метеорит", "на росії випадково їбанула ядерка", на худий кінець "путні - здох". колись це має статися, чому не сьогодні?
- паяє
- угу
Ви знаєте, це, звісно ніщо. Донейт теж зовсім трішки дає. Ну хоч щось..
моє обиччя втомилось. В плані не розслабляється. Лоб і брови печуть прямо.
Фізично не можу виражати щось ще обличчям зараз. Переключитись на щось теж не виходить, або ж дуже тимчасово.
Неймовірно рада, що діток евакуювали вже
Найкраще, що я почула під час цих звуків моторошних- діти в садочку в укритті нічого не чують, бо там ГАМІРНО 😅
Не уявляю, якби вони всі переживали і плакали 🥲
Вчусь заново справлятись з емоціями після лікування. Як справлятись з купою неприємних відчуттів і своїх дій? Мозок знов будує купу «наслідків»
А я не знаю як зняти стрес
Порадьте пліз
Момент попадання уламка на Оболоні 😑
Піди ще зніми швидко його звідти 🫣
Пишаюсь цим кіндером. Подолав всю смугу перешкод 1 рівня. Як би страшно не було. Я б так не змогла, бо боюсь висоти 😑
А у мене тут знов сітуейшн. Мені погано. Прям от дивно погано. Сидіти важко, опухла 👀 нічо не лізе в горло. Зʼїла 1,5 печива солоного.
Але! Віднести пів печива на кухню попросила - « давай я віднесу, якщо тобі ЛІНЬ»
Чому таке знецінення? Це спосіб самоствердження? Чи що?
